Thoughts are tangled in my hair,
and when the wind of your hands
touches my head
every thought becomes a bird.
I write poems in the night;
when you take away your hand,
the lines on your palms
become flocks of sounds
and fly to a warm land
where someone will hear them
and write them down
and make them his own.
But my flocks have already flown past;
I can never remember them in the dawn --
only the tangled hair
that my comb can't straighten
and the white sheet of paper.
and when the wind of your hands
touches my head
every thought becomes a bird.
I write poems in the night;
when you take away your hand,
the lines on your palms
become flocks of sounds
and fly to a warm land
where someone will hear them
and write them down
and make them his own.
But my flocks have already flown past;
I can never remember them in the dawn --
only the tangled hair
that my comb can't straighten
and the white sheet of paper.
Думки заплутані у моєму волоссі,
І, коли вітер твоїх рук торкає мою голову,
Кожна думка стає пташкою.
Я пишу вірші вночі, на твоїх долонях,
А коли ти відіймаєш руку,
Рядочки стають зграями звуків
І відлітають до іншого ірію,
Де вони зможуть бути почутими кимось,
І цей хтось запише їх,
І вони стануть його особистими.
А мої зграї вже відлетіли,
І я не зможу пригадати їх на світанку:
Тільки сплутане волосся, що не бере гребінь,
Та білий лист паперу...
No comments:
Post a Comment